Вступ До Мовознавства Карпенко Читати

Posted on  by admin

Карпенко ю.О. Вступ до мовознавства.

— Одеса, 1991. — С 152 —169. Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. — С 203 — 211.

Реформатский А.А. Введение в языковедение. Введение в языкознание. — С 101— 105.

Кочергина В.А. Введение в языковедение.

— С 117— 138. Введение в языкознание. — С 214— 219. Шайкевич А.Я. Введение в лингвистику.

Вступ до мовознавства — елементарний, початковий, пропедевтичний (вступний) курс. Карпенко вступ до мовознавства pdf. Карпенко вступ. Читать книги онлайн.

Введение в науку о языке. Баранникова Л.И.

Введение в языкознание. — Саратов, 1973 — С.

Читать работу online по теме: Вступ до мовознавства. Предмет: [НЕСОРТИРОВАННОЕ]. Учебник по языковедению на украинском языке, автор Карпенко. Вступ до мовознавства.

Карпенко

Перетрухин В.Н. Введение в языкознание. — Воронеж, 1972. Камчатнов A.M., Николина Н.А. Введение в языкознание.

Вступ до мовознавства. Граматика Запитання. Що ви розумієте під способом вираження граматичних значень? Які способи вираження граматичних значень називають синтетич- ними?

Назвіть основні синтетичні способи вираження граматичних зна- чень. Опишіть усі різновиди афіксального способу вираження граматич- них значень. До кожного з них наведіть приклади. Чим відрізняється фузія від аглютинації? Які синтетичні способи вираження граматичних значень викорис- товуються в іноземній мові, яку ви вивчаєте? В яких мовах поширені такі синтетичні способи вираження грама- тичних значень, як внутрішня флексія і редуплікація? Для якої мови великою мірою характерне словоскладення?

Звук сканера из фильма чужие. Назвіть випадки використання суплетивізму для вираження гра- матичних значень в українській та іноземній мові, яку ви вивчаєте. Які аналітичні способи вираження граматичних значень вам відо- мі? Розкажіть про них і наведіть приклади. Які аналітичні способи вираження граматичних значень пошире- ні в іноземній мові, яку ви вивчаєте?

Розкажіть про історичну змінність способів і засобів вираження граматичних значень. Частини мови Поняття частин мови.

Карпенко Вступ До Мовознавства Читати Онлайн

Критерії виділення частин мови Частини мови - великі за обсягом класи слів, об'єднаних спільністю загального граматичного значення і його формальних показників. Частини мови — одне з найважливіших понять у гра- матиці.

Без нього неможливо вивчати граматичну будову будь-якої мови. Крім того, частини мови є важливим дже- релом пізнавальної діяльності людини. За допомогою час- тин мови людина диференціює речі, їх якості, процеси, дії і стани та їх ознаки, виявляє відмінності в реальному світі й здійснює його категоризацію. Частини мови, та- ким чином, є важливим способом розуміння й інтерпрета- ції дійсності.

Карпенко Ю О Вступ До Мовознавства Читати Онлайн

Однак на питання, що таке частини мови, до цього часу немає однозначної відповіді. Одні вважають, що це лексичні розряди слів, другі — граматичні класи слів, а треті — лексико-граматичні групи слів, тобто змішані: лек- сичні й граматичні одночасно. Відповідно дискусійним за- лишається питання основних критеріїв наукової класифі- кації частин мови.

На сучасному етапі використовують такі три основні критерії: семантичний, морфологічний і синтаксичний. СЕМАНТИЧНИЙ КРИТЕРІЙ — критерій, який передбачає віднесення до однієї частини мови слів із спільним за- гальним граматичним значенням, як, наприклад, предме- тність, дія, якість тощо. Так, зокрема, слова зі значенням предметності утворюють клас іменників, хоча до такого класу, як іменники, в українській мові належать слова, які позначають предмет (стіл, книжка), якість (краса, си- ла), дію (ходіння, крик), кількість (сотня, тисяча) та ін., але більшість непохідних іменників позначає саме пред- мети. Ця закономірність дає змогу говорити про загальне значення предметності в іменнику як частині мови, по- ширюючи цю семантичну характеристику й на іменники, які позначають якість, дію, стан тощо.

Карпенко Вступ До Мовознавства Читати

Отже, граматичні значення частин мови не рівнозначні поняттям, що вира- жаються словами, не рівнозначні й логічним узагальнен- ням цих понять. Олівець, білизна, чорнота, біг, п'ятірка, сотня, тисяча, краса, розум, крик, шум — це не предмети.